Батькам на замітку

• Чому ґаджети роблять дітей вередливими, лінивими та понурими
  
• Формування навички читання

• Золоті правила для батьків
  
• Пам'ятка "Як привчити дитину до самостійності під час виконання домашніх завдань"

• Щоб комп'ютер не був шкідливим
  
• Вимоги до ведення щоденника
  
• Як навчити читати дитину швидко та невимушено
  

• Закон України про освіту
• 7 правил успішного батьківства 
• Закони розумно-організованого  виховання школярів
• Поради батькам, які прагнуть розвивати здібності своїх дітей
• Рекомендації батькам щодо  розвитку пам'яті у  дітей молодшого шкільного віку
• Як придумати казку для дитини?
• 10 заповідей батькам першокласників
• Ефективні засоби розвитку уваги
• Поради батькам  щодо зняття психологічного напруження у дітей
• Поради батькам щодо режиму  дня  першокласника
• Як виконувати домашні завдання?
• 10 речей,  необхідних знати  батькам  до 1 вересня
• Коли обійми стають ліками
• Поради батькам для  створення психологічного комфорту розвитку дитини
• Принципи спілкування з агресивними дітьми
• Як виховати добрі звички?
• 20 способів утихомирити дитину
• Не поспішайте  звертатись до покарань
• Поради батькам щодо обладнання робочого  місця
• Рекомендації батькам  гіперактивних дітей
• Як оцінювати шкільні успіхи  своїх дітей?

Методичні поради батькам щодо організації домашньої

самостійної роботи учня.

- Зробіть робоче місце зручним.

- Вимикайте телевізор.

- Регулярність - ключовий чинник. Щоб діти приблизно в один і той же час виконували завдання.

- Наочна організація. Купіть або зробіть самі великий календар, куди можна робити позначки про важливі учбові події, про те, скільки часу залишилося до кінця чверті, семестру, про час іспитів. Це служитиме наочним нагадуванням дитині і не створить помилкового враження, що ще багато часу, і до іспиту можна підготуватися і після. А після якось не настає, і усе доводиться робити в останню мить.

- Навчіть дитину вчитися. Поясніть їй, що механічне виконання домашніх завдань не забезпечує хороших знань. Підкажіть, що необхідно знати дитині, щоб виконувати завдання максимально ефективно.

- Під час виконання домашнього завдання, стежте за станом дитини. Якщо дитина втомилася, розсерджена або засмучена, тому що завдання занадто довге і складне, і це вже не вперше, можливо, варто втрутитися і дати дитині невеликий тайм-аут.

- Чи повинні батьки допомагати дитині з домашніми завданнями? У різних випадках по-різному. Якщо завдання не складне і дитина в змозі його зробити і чомусь навчитися з цього процесу, краще не втручатися, а запропонувати свою допомогу при перевірці. Також прохання дитини допомогти треба приймати з радістю, і не бурчати. Не забувайте також робити позитивні коментарі, коли перевіряєте або робите з дитиною домашні завдання. У дитини не повинно бути почуття страху, що при виконанні домашніх завдань його лаятимуть.

Для Вас, батьки

Батьківські збори

1- А класу 

1. Стилі виховання дітей

2. Особистий приклад у сімейному вихованні

3. 10 порад для батьків з розвитку молодших школярів

4. Поради батькам щодо виховання обдарованої дитини

5. Поради Девіда Льюїса щодо розвитку обдарованої дитини

6. Поради батькам, які виховують обдаровану дитину

7. Поради батькам, які бажають розвивати здібності дитини

8. Обдарована дитина в сім"ї

9.  Поради батькам, діти яких підуть до школи

10. Поради батькам майбутніх першокласників

11. Поради батькам майбутніх першокласників

12. Перший день в школі        

Золоті правила батькам

 https://drive.google.com/file/d/0B_LhKUpcgEIaM1AyXzEyVUNyNjA/view?usp=sharing

Українські дитячі журнали. Як підписатись

https://drive.google.com/file/d/0B_LhKUpcgEIaNWpDc2txRjA5NkU/view?usp=sharing

http://posnayko.com.ua/

Битва  за  виконання   домашніх   завдань

Якщо ви не знаєте, як примусити свою дитину виконувати домашнє завдання, ми пропонуємо вам ознайомитися з наступними порадами, які допоможуть вам вирішити це важливе й нелегке питання.

Найскладніший період виховання настає тоді, коли діти йдуть у школу. Малюки залежать від батьків і потребують їхньої турботи, починаючи з моменту ранкового пробудження й закінчуючи укладанням спати. Крім того, самі батьки відчувають відповідальність за виховання своїх дітей. Однак згодом усе частіше ця відповідальність перетворюється на тривале «годування з ложечки». Зрештою, батьки самі виконують усе те, що діти повинні зробити самостійно. У такому випадку діти, як правило, стають ледачими та припиняють виконувати будь-яку роботу, навіть свої домашні завдання.

Оскільки діти відмовляються робити домашні завдання, батьки можуть запропонувати їм зробити роботу за них, і незабаром це стає поганою звичкою. Тому батькам надзвичайно необхідно вміти сказати дітям «ні», навчити їх робити свою роботу та стежити за тим, щоб такі важливі справи, як домашні завдання, виконувались ними самостійно. Батьки повинні розуміти, наскільки стратегічно важливо мотивувати і, якщо треба, примушувати дітей виконувати свою роботу. Домашні завдання дають дітям для того, щоб закріпити вдома те, чого її навчили у школі. Але якщо батьки виконують домашнє завдання замість своїх дітей, то як діти зможуть чогось навчитись?!

Діти винахідливі, вони обов'язково будуть намагатися знайти спосіб примусити батьків поступитись у битві за виконання домашніх завдань. Діти можуть плакати, пручатися або взагалі не слухатись. У цей момент батьки можуть піти на поступки, оскільки бояться втратити довірливі стосунки з ними. Але, замість того щоб відчувати себе безпорадним перед власною дитиною, використовуйте свій батьківський авторитет і озвучте деякі основні правила. Діти можуть постаратись уникнути виконання домашніх завдань під приводом «хвороби» або просто «забуваючи» про них, кажучи, що не пам'ятають, що було задано. Крім того, вони можуть сказати, що такого їх у школі не вчили. Але ви як батьки повинні знати, як стратегічно справлятися з такими відмовками, і припиняти спроби «бунту» ваших дітей.

Мотивуючи дітей виконувати домашні завдання, ви допоможете їм краще засвоїти навчальну програму й досягти успіху в навчанні. Хіба це не те, чого прагнуть усі батьки? Так що зберіться із силами, приготуйте «щит» для оборони й не дозволяйте своїм дітям перемогти вас у битві за виконання домашніх завдань.

Якщо ви не знаєте, як примусити свою дитину виконувати домашнє завдання, пропонуємо вам ознайомитися з наступними порадами, які допоможуть вам у цьому.

1. Уникайте спроб контролювати свою дитину

Діти ненавидять, коли їх контролюють. Як тільки вони відчувають, що ви намагаєтесь їх контролювати, то перетворюються на непокірних і впертих «бунтівників», які не здадуться ні за що. Тому, щоби примусити дітей слухатись вас і робити свою домашню роботу самостійно, ви повинні переконатися, що не намагаєтеся при цьому контролювати кожний їхній крок. Але навіть якщо ви це робите, спробуйте робити це непомітно – так, щоб дитина не відчула й не усвідомила цього.

2. Скористайтесь вашим особистим досвідом

Можливо, ще у шкільному віці ви також не бажали виконувати домашню роботу. Поділіться з дитиною своїм досвідом, розкажіть, як ви подолали подібні труднощі. Ніяких екстремальних прикладів не треба, але щось просте, схоже на ситуацію вашої дитини спрацює неодмінно.

3. Не допускайте, щоб усе закінчувалось «боєм»

Коли ви намагаєтесь переконати свою дитину самостійно виконати домашню роботу, переконайтеся, що ви не погрожуєте й не кричите на неї. Адже це може поставити на карту ваші добрі стосунки з нею. «Бої» на підвищених тонах можуть тільки погіршити ситуацію та бажання дитини співпрацювати. Замість цього спробуйте переконати її у ввічливій формі та з розумінням у голосі.

4. Відволікайтеся від відповідальності

Іноді просто дайте собі відпочити від обов'язку постійно піклуватися про свою дитину. Подивіться, як діти реагують на відсутність вашої уваги. Як правило, у дитини може прокинутись почуття провини, і часто, в результаті, вона зробить те, чого від неї хочуть батьки. Якщо ви не будете постійно бігати за своєю дитиною, примушуючи її виконати домашнє завдання, у результаті вона припуститься помилок, за які їй перепаде у школі. Це допоможе їй зрозуміти, наскільки ви були праві й наскільки помилялась вона. Так що це той ризик, на який ви можете піти, щоб допомогти своїм дітям зробити правильні висновки й навчитись на своїх помилках.

5. Установіть основні правила

Якщо ви відпускаєте ситуацію й це не допомагає, тоді ви повинні встановити деякі чіткі правила. Наприклад, виділіть певний час дня після того, як діти повернуться зі школи, який буде присвячений винятково виконанню домашніх завдань. Це примусить їх дотримуватися графіка та привчить виконувати свою домашню роботу. Також ви можете встановити заздалегідь озвучене покарання за порушення дотримання правил.

6. Спілкуйтеся з вашими дітьми

Бувають випадки, коли в дітей виникають якісь особисті проблеми або вони дійсно не можуть робити домашнє завдання через труднощі із засвоєнням матеріалу. У таких ситуаціях надзвичайно важливо розмовляти з дитиною, щоб дізнатися про точну причину. Цілком можливо, що вона зіштовхується з деякими проблемами у школі чи піддається знущанню інших дітей, що призводить до втрати інтересу до всього, що вона робить. Тому ви повинні довірливо поспілкуватися з дитиною та встановити справжню причину, через яку вона не виконує свою домашню роботу вчасно.

7. Спрямовуйте дітей

Ознайомте дітей з перевагами й недоліками невиконання домашніх завдань. Розкажіть їм, як виконання домашніх завдань допоможе їм досягти успіху у школі. Зміцнюйте в них віру у власні сили.

При битві за виконання домашніх завдань переконайтеся, що ви знайшли правильний підхід і вийшли переможцем, не поступаючись дитячій затятості й гарантуючи, що вони виростуть освіченими людьми.

Педіатр: які продукти не можна їсти школярам

Проблеми з шлунково-кишковим трактом сьогодні спостерігаються майже у 30% школярів. Найпоширенішими захворюваннями у дітей є дискінезія жовчовивідних шляхів, панкреатит, гастрит. 

а словами лікарів-педіатрів, до харчування дітей необхідний індивідуальний підхід.

Фахівці стверджують, що навіть якщо у дитини є якісь проблеми з ШКТ, це не означає, що готувати їжу для неї потрібно окремо. Так, у школяра має бути дієтичне харчування, і потрібно просто додавати менше або скоротити вживання спецій і солі.

Також медики додають, що таким дітям не можна їсти бутерброди з копченою шинкою або ковбасою, так як таке харчування може призвести до відхилень у роботі ШКТ.

Крім того, ні в якому разі не можна поїти дітей солодкими газованими напоями, інакше вже через кілька місяців виникнуть проблеми з органами ШКТ.

Чому дитині шкідливо довго спати під час канікул

Літні канікули кардинально змінюють розпорядок дня і звичний графік більшості сучасних дітей. Але психологи не рекомендують сильно зрушувати час сну і неспання влітку, тому що це не дуже позитивно впливає на здоров'я і самопочуття школярів.



Не варто міняти режим через канікули

Пізній підйом, як мінімум, призведе до збою режиму і погіршення самопочуття дитини в цілому. Вона уже звикла до певного розпорядку, і новий буде для неї складним для адаптації. Дитина буде себе почувати втомленою і млявою протягом дня, не дивлячись на те, що поспить тривалий час. Ще складніше їй буде знову перебудуватися на шкільний графік і ранній підйом у вересні.

Пізній відхід до сну

Пізніше пробудження тягне за собою і пізній відхід до сну, що теж негативно впливає в цілому на відпочинок і самопочуття дитини. Якщо малюк встав пізніше, то і спати він захоче теж пізніше. Таким чином, якість сну, а потім і неспання протягом наступного світлового дня істотно знижуються.

Регулярний графік - важливий

Незважаючи на те, що почалися канікули, дуже важливо дотримуватися колишнього режиму. Саме постійний звичний час відходження до сну і пробудження в один і той же час є запорукою гарного якісного відпочинку та складовою для розвитку дитини. Кардинальні збої вимагають більше часу для відпочинку, але навіть при збільшенні кількості годин для сну, сон все одно може не бути повноцінним.


Якість сну

Щоб дитині нескладно було вранці вставати в ранні години, важливо забезпечити спокійну обстановку ввечері, бажано також відсутність перегляду телевізора і сидіння за гаджетами (виділіть для цього більш ранній час). Оскільки все це робить дитину більш збудженою, в результаті з'являються проблеми із засинанням. Не забувайте також провітрювати кімнату перед сном і не використовуйте дитяче ліжко для їжі і для активних ігор. А ось почитати книгу перед сном разом з кимось із батьків буде дуже навіть корисно.

Батьки успішних і щасливих дітей

Усі батьки хочуть, щоб їхні сини й доньки були успішними та щасливими. Проте не всі діти є такими. Чи замислювались ви над тим, якими повинні бути самі батьки, щоб виховати дітей такими? Дослідження показують, що є певний набір батьківських якостей, які безпосередньо відповідають за виховання успішних і щасливих дітей. Пропонуємо розглянути ці якості.

1. Такі батьки жертовні

Ці батьки знають, що виховання дітей вимагає певних жертв. Коли вони стоять перед вибором між переглядом улюбленого телешоу й вечірнім читанням малюку, то вибирають останнє, приносячи в жертву задоволення від розважальної програми.

Усі батьки знають: щодня виникає безліч випадків, які вимагають зробити вибір між чимось, що добре для дитини, і тим, що є кращим для них самих. У результаті виявляється, що батьки, які, жертвуючи своїми інтересами, роблять мудрий вибір, мають більше шансів на виховання добре розвиненої, успішної та щасливої дитини із широким кругозором. Це зовсім не означає, що батьки повинні приносити в жертву свої інтереси постійно. Ні. Вони повинні знайти розумний баланс між діяльністю в інтересах дітей і діяльністю, яка їм необхідна для підтримки власних інтересів.

2. У таких батьків немає залежності від ґаджетів і технологій

Батькам, які захоплюються телебаченням або своїми телефонами та планшетами, рідко вдається виховати успішних і щасливих дітей. Численні дослідження показують, що батьки, залежні від ґаджетів, виховують дітей, які потрапляють у залежність від технологій і новомодних пристроїв буквально з раннього віку. Діти, які з дитинства захоплюються спілкуванням у чатах або веб-серфінгом, мають труднощі з концентрацією уваги та успішністю у школі.

3. Такі батьки забезпечують дітям здорове харчування

Дітям, які ростуть на «дієті» з фастфудів, навряд чи вдасться уникнути проблем зі здоров'ям. Батьки щасливих і успішних дітей стежать за тим, щоб вони харчувалися корисною та смачною їжею. Діти, які ростуть у таких сім'ях, більш здорові як фізично, так і інтелектуально, краще справляються як з академічними, так і з неакадемічними завданнями.

4. Такі батьки багато читають

Батьки, які звикли читати, виховують дітей, які також люблять читання. Такі батьки читають своїм дітям з раннього віку. Вони також забезпечують достатню кількість книг, які могли б зацікавити їхню дитину. У таких сім’ях читання є одним із пріоритетів.

5.Такі батьки залучають дітей до виконання домашніх справ

Діти, які звикли виконувати свої домашні обов'язки, стають успішними працівниками, яким легко співпрацювати зі своїми колегами, а також більш чуйними людьми, оскільки не з чуток знають, що таке труднощі, і можуть самостійно справлятися з поставленими завданнями. Діти, які виконують домашні обов’язки, не чекаючи ніякої нагороди, виростають відповідальнимилюдьми, готовими наполегливо працювати. Їхні батьки знають, що любов і повага до праці починаються вдома. Ці діти не мають няньок, які вислуховують і задовольняють їхні забаганки та примхи. Вони живуть у реальному світі з раннього дитинства – у тому світі, з яким вони близько зіштовхнуться в дорослому житті.

6. Такі батьки прищеплюють дітям соціальні навички

Звичка казати «Будь ласка» і «Дякую», терпляче чекати своєї черги, контролювати свій гнів, бути ввічливими, корисними для інших, не кажучи вже про табу на грубі та лайливі слова, – усе це соціальні навички, які треба прищеплювати вже в ранньому дитячому віці й використовувати для цього кожну зручну можливість. Учені виявили істотну кореляцію між наявністю соціальних навичок у вихованців дитсадків та їхніми подальшими успіхами в дорослому житті через два десятиліття.

7. Такі батьки щасливі один з одним

Батьки, які живуть щасливо один з одним, створюють сім'ю без стресів, яка сприяє оптимальному розвитку й вихованню дітей. Їх діти позбавлені травм розлучення, а також болю, що виникає внаслідок присутності при домашніх конфліктах. Учені довели, що для дітей краще виховуватись у неповних сім'ях, вільних від конфліктів, ніж у сім'ях з двома батьками, які конфліктують один з одним.

8. Такі батьки часто кажуть «Ні»

Батьки, які відповідають дітям «Так» на всі їхні вимоги, надають їм ведмежу послугу. Аби не допустити відхилення запитів дітей, батьки забувають про те, що їм корисніше чути слово «Ні», оскільки воно допомагає виробити характер. Батьки, які кажуть дітям «Ні», готують їх до зустрічі з реальним життям, де вони дуже часто будуть чути слово «Ні» як у стосунках, так і на робочому місці.

Крім уміння приймати негативну відповідь дітям також необхідно навчитися з готовністю сприймати відстрочену винагороду. Здатність приймати відстрочену винагороду – це вміння протистояти спокусі отримати бажане негайно й готовність чекати його стільки, скільки знадобиться. Як правило, пізніша винагорода завжди є більш цінною й вагомою, ніж негайна. Значна кількість досліджень пов'язує здатність до відстрочення винагороди з такими позитивними наслідками, як психологічне та фізичне здоров'я, успіхи в навчанні та ефективне спілкування з однолітками.

9. Такі батьки мають високий освітній і соціально-економічний статус

Учені довели, що рівень освіти й досягнення батьків на момент, коли дитині виповниться вісім років, значно зумовлює її освітні та професійні успіхи через 40 років. Ця закономірність особливо підтверджується в тих сім'ях, де матері мають високий рівень освіти.

10. Такі батьки віддають перевагу зусиллям над бажанням уникнути невдачі

Як діти, так і дорослі вважають, що успіху можна досягти двома способами: або завдяки вродженим здібностям та інтелекту, або завдяки наполегливій праці й докладеним зусиллям. Батьки дітей, які здатні ризикувати заради успіху, схильні вважати, що успіх є наслідком важкої праці. Тому, коли дитині щось не вдається, вони приписують це недостатнім зусиллям і просто закликають її наступного разу постаратися краще. Такі батьки використовують мислення зростання на відміну від фіксованого мислення. Якщо дітям кажуть, що вони успішно впоралися зі шкільними тестами завдяки вродженим здібностям, це означає, що їм нав'язують фіксоване мислення. Якщо їм кажуть, що їм щось удалося завдяки докладеним зусиллям, це допомагає їм використовувати мислення зростання.

Що робити, якщо чужий дорослий сварить вашу дитину?

Таке нерідко зустрічається в пісочниці, в дитячому садку, школі. Давайте подивимося, як можна повести себе в подібній ситуації, тому що для дитини вкрай важливо, як прореагують батьки.

           Коли дитину сварить чужий дорослий, вона лякається, тому що сили явно не рівні, влада у дорослого, безпеки немає.
Для того, щоб дитина відчувала себе в безпеці, мамі варто в першу чергу фізично загородити свою дитину від жінки, яка сприймається нею як загроза. Так дитина буде відчувати себе під захистом. Потім мамі слід вирівняти ситуацію, ініціюючи розмову «по горизонталі» дорослий-дорослий.

            Варто пам’ятати, що діти знаходяться поруч і саме зараз вони побачать модель поведінки в конфліктнійситуації. Тому, слід демонструвати повагу до опонента і привітавшись, спитавши ім’я, вияснити причину конфлікту.

            Якщо ваша дитина дійсно порушила психологічну межу іншої дитини (забрала іграшку, штовхнула і т. д.),варто принести вибачення, зробивши собі заміточку про те, що вдома варто обговорити з дитиною питання «своє-чуже».
             Якщо діти товаришують – ходять в одну групу садочка, чи живуть поряд, слід домовитись з іншою мамою, про те як в майбутньому діяти в подібній ситуації, наприклад, надалі такі зауваження слід говорити не дитині, а дорослому (в даному випадку мамі) безпосередньо.
             Так, дитина зможе взяти для себе корисний досвід з ситуації, що склалася і навчитися, як зробити так, щоб надалі не потрапляти в таке становище.
При підготовці статті були використані матеріали з сайту http:// fly-mama.ru

5 причин поганої успішності вашого школяра

Успішність дитини в школі далеко не завжди залежить від її вроджених здібностей або часу, який вона проводить за підготовкою до уроків. Іноді на оцінки в щоденнику впливають фактори, про які ми просто не знаємо. 

Успішність дитини залежить від її робочого столу.

Якщо робочий стіл для дитини великий, вона тримає руки напружено-піднятими. Через це спазмується трапецієподібний м'яз (він знаходиться в області плеча) і м'язи в області потилиці. Все це значно ускладнює венозний відтік та живлення головного мозку. Просидівши в такій позі 1-2 уроки, дитина перестає розуміти, що від неї хочуть, у неї нерідко виникають перед очима "мошки", починає боліти голова. Якщо вчасно не звернути увагу на цю проблему, можливі проблеми зі слухом і навіть - гайморит.

На успішність дитини впливає дефіцит кисню. Учитель вважає вашу дитину неуважною, не здатною концентрувати увагу? Чи немає у неї аденоїдів? Блокуючи дихання малюка, вони позбавляють його мозок кисню. І про успішність говорити вже не доводиться...

Успішність дитини залежить від її живлення. Особливо велике значення має сніданок школяра. Не менш важливі і так звані перекушування.

Гормони стресу знижують успішність дитини як мінімум на третину. Якщо ваша дитина щоранку не хоче йти в школу не тому що їй дуже хочеться спати, а з причин, які вона і сама часом не може чітко визначити, значить, вам необхідно зустрітися з учителем і поговорити на цю тему.

Чи немає у відносинах між вашою дитиною та іншими дітьми будь-якого затяжного конфлікту? Можливо, є яскраво виражена антипатія між вашою дитиною і вчителем? На жаль, далеко не всі вчителі здатні вчасно розглянути ці проблеми і усунути їх. Тому доведеться вам взяти її вирішення в свої руки. Поговоріть спочатку з дитиною, потім з учителем, якщо потрібно з психологом. Психологічний комфорт дуже важливий навіть для дорослої людини, чого ж чекати від дитини?

Дефіцит сонячного світла - прямий шлях до підвищеної стомлюваності. Тому використовуйте кожну можливість побути під сонячними променями довше. Вибравши замість поїздки на машині пішу прогулянку з малюком, ви активізуєте вироблення гормонів задоволення в його організмі. Легке фізичне навантаження на свіжому повітрі до того ж наситить її тіло киснем.

Навчання і розвиток: як дізнатися, чи є в дитини здібності до іноземних мов

Всі діти безумовно-талановиті. Одні - в малюванні, інші - в техніці, треті виявляють неабиякі здібності до іноземних мов. Завдання батьків - розгледіти талант дитини і створити всі умови для його розвитку.

Одну іноземну мову (англійську, як найбільш поширену) дитина повинна знати обов'язково. Це - найперша, очевидна ознака освіченості. Наскільки легким буде це навчання? І чи варто поряд з англійською, вчити французьку, німецьку? Китайську? Чи не буде це надмірним навантаженням для дитини? І навпаки: чи не опиняться вроджені здібності дитини до мов не реалізованими, якщо батьки не зуміють розгледіти цю здатність у своїй дитині?

Американські вчені (університет Вашингтона) провели сканування мозку 19 немовлят, коли крихіткам було по 7 місяців. Мета дослідження: визначити кількісні характеристики сірої і білої речовини.

Коли малюкам виповнилося по року, вчені перевірили їх здатності вимовляти звуки, розпізнавати окремі слова, у тому числі і власні імена. Виявилося, що ті діти, у яких МРТ показало наявність великої кількості сірої і білої речовин в гіпокампі і мозочку, просунулися "в мовах" набагато дальше своїх однолітків. У їх белькоті було більше добре вимовних звуків, а їх пасивний словник був багатшим.

Головний висновок вчених такий: МРТ мозку у віці до рочку може дати батькам інформацію про те, на чому робити акцент у вихованні дитини. І не витрачати сили на розвиток тих навичок, які в силу фізіології будуть для дитини складні.

На жаль, ці дослідження вчених поки що не можна назвати чіткою методикою. Потрібні більш тривалі і ретельні дослідження.

Можна українським батькам, до яких подібні нововведення ще не дійшли, обійтися без цього? Звичайно. На наш погляд, виявлений взаємозв'язок між особливостями мозку дитини і розвитком його промови цінний сама по собі. Він свідчить про те, що діти, які починають рано говорити, дійсно мають яскраво виражені, зумовлені фізіологічними особливостями, здібності до гуманітарних наук. І це потрібно розвивати.

Нужно, прежде всего, её слушать

 Какую музыку слушаем, что она нам несёт?  И как научить современного ребенка, а заодно и самому научиться ее понимать и любить?

Ученые считают, что музыка способствует не только культурному развитию ребёнка, но также и умственному, определённо затрагивая области мозга, связанные с обучением. Занятие музыкой и посещение концертов вместе с родителями оказывают положительное влияние на навыки чтения и математические способности у детей.

Одновременно с развитием слуха, занятия музыкой для детей улучшают их обучаемость. Это обуславливается развитием усидчивости и улучшением восприятия поступающей информации. В школьном периоде это поможет лучше учиться и добиться успехов. Объясняется это тем, что многие проблемы обучения в школьном возрасте связаны с недостаточным развитием связей между полушариями головного мозга, так при обучении счету и письму активизируется только левое полушарие, а для творческой деятельности необходима активная работа правого. Музыка же способствует становлению этих связей в наилучшем виде.

Если заняться изучением этого вопроса, можно будет привести много положительных доводов для занятия музыкой.

«Чтобы понимать классическую музыку, нужно, прежде всего, ее слушать», - сказал Дмитрий Шостакович. С какого возраста начинать? Говорят, с самого рождения, а еще лучше в утробе матери. Мама поет колыбельную - вот отсюда и начинается любовь к музыке. И необязательно делать из ребенка профессионального музыканта. Музыка же пишется для всех. Просто очень важно, чтобы связь с музыкой не прерывалась все детство. Маленький ребенок очень чутко реагирует на музыку. Он может, даже еще ничего не понимая, смеяться, когда слышит веселую музыку, или засыпать под музыку спокойную. Формирование вкуса начинается не только с музыки, но и со сказок, со стихов - и в стихах есть музыка.

Как можно раньше нужно приобщать ребенка к классической музыке

  Считается, что крайне благотворно на детскую психику влияют Моцарт, Вивальди, Гендель, Корелли, Бах. Их музыка успокаивает, умиротворяет и не только малышей, но и родителей, что тоже немаловажно.

Советуют  выбирайте музыку с яркой мелодией, благозвучную и легкую в звучании, с преобладанием струнных инструментов, духовых деревянной группы, фортепиано, гитары и т.п., без яркой ударной партии и басов. Постоянное «бум-бум» и низкочастотные звуки плохо влияют и на взрослую психику, не говоря уж о детях.Ни при каких обстоятельствах не рекомендуется ребенку слушать музыку в наушниках, это плохо влияет на слух и мозг человека.